Тютюнопаління та вейпи: відеолекторій

Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації

Функції соціального педагога у школі:

- здійснювати соціально-педагогічний супровід дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, дітей з багатодітних та малозабезпечених сімей з метою попередження безпритульності, бездоглядності та випадків усіх форм домашнього насильства над дітьми;

- брати участь в організації безкоштовного харчування учнів з малозабезпечених родин та учнів інших пільгових категорій;

- участь у виховній роботі з питань профілактики появи негативних форм поведінки у неповнолітніх (паління, алкоголізму, наркоманії; дитячої злочинності тощо), пропаганди здорового способу життя, статевого виховання молоді;

- допомага у виявленні творчих нахилів, розкритті здібностей дітей та підлітків, сприяння участі учнів у суспільно-корисній, волонтерській діяльності;

- просвітницька робота з батьками або особами, що їх замінюють (індивідуальні бесіди, виступи на батьківських зборах);

- консультування батьків, вчителів з питань захисту прав дітей, запобігання та подолання протиправної поведінки учнів;

- посередництво між школою, сім'єю, державними установами щодо захисту прав дітей та громадськістю, участь в організації їх взаємодії з метою створення умов для нормального розвитку дітей і підлітків.

Про кібербулінг для підлітків

До найпоширеніших видів кібербулінгу належать:

використання особистої інформації;

анонімні погрози;

хепіслепінг;

обмовляння або зведення наклепів;

переслідування;

тролінг;

флеймінг;

онлайн-грумінг;

секстинг.

Під використанням особистої інформації слід розуміти «зламування» поштових скриньок, серверів, сторінок у соціальних мережах із метою отримання особистої інформації про людину та переслідування її.

Анонімні погрози полягають у надсиланні листів на електронну пошту своєї жертви з повідомленнями загрозливого змісту. Іноді ці погрози мають образливий характер із вульгарними висловами і ненормативною лексикою. Кіберпереслідування відбуваються за допомогою мобільного зв’язку або електронною поштою. Хулігани можуть тривалий час переслідувати свою жертву, завдаючи брудних образ принизливого характеру або шантажуючи будь-якими таємними фактами. Відстежуючи через інтернет необережних користувачів, переслідувач отримує інформацію про час, місце і всі необхідні умови для вчинення злочину.

Тролінг здійснюється шляхом розміщення в інтернеті (на форумах, у блогах) провокаційних повідомлень із метою викликати флейм, тобто конфлікти між учасниками, взаємні образи.

Флеймінг – це улюблений метод «тролів» (провокаторів), що полягає в обміні короткими, гнівними і запальними репліками між двома чи більше учасниками, використовуючи комунікаційні технології. Частіше за все розгортається в «публічних» місцях інтернету: в чатах, форумах, у дискусійних групах, спільнотах. Інколи він перетворюється у затяжну війну. Обмовляння або зведення наклепів – це поширення принизливої, неправдивої інформації з використанням комп'ютерних технологій. Це можуть бути і текстові повідомлення, і фото (використання фотошопу), і пісні, які змальовують жертву у шкідливій манері.

Хепіслепінг – один із видів кібербулінгу. Його назва походить від випадку в англійському метро, де підлітки били перехожих, тоді як інші записували це на камеру мобільного телефона. Тепер ця назва закріпилася за будь-якими відеороликами з записами реальних сцен насильства.

Секстинг – це обмін власними фото/відео/текстовими матеріалами інтимного характеру, із застосуванням сучасних засобів зв’язку (мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж). Секстинг стає все більш популярним серед підлітків. І дуже часто світлини та відео потрапляють в інтернет, де швидко й безконтрольно розповсюджуються між користувачами (у соціальних мережах та чатах класу), що призводить до кібербулінгу дитини (знущання й глузування через сучасні засоби комунікації), а потім і до агресивного переслідування в учнівському колективі, виникнення проблем у загальному навчальному процесі. Трапляється, що юнаки та дівчата створюють у соціальних мережах групи з непристойними назвами, куди з помсти викладають інтимні світлини колишніх коханих. Окрім того, секстинг може стати серйозною перешкодою для самореалізації у дорослому житті (під час навчання чи пошуку роботи), адже більшість сучасних компаній шукають підтвердження інформації про кандидата також в інтернеті та соціальних мережах. Повністю ж видалити будь-яку інформацію, розповсюджену в мережі, практично неможливо. Крім того, ці фото можуть потрапити на сайти з дитячою порнографією.

Онлайн-грумінг – це побудова в мережі інтернет дорослим або групою дорослих осіб довірливих стосунків із дитиною (підлітком) із метою отримання її інтимних фото/відео та подальшим її шантажуванням про розповсюдження цих фото. Це робиться з метою отримання грошей, більш інтимних зображень чи навіть примушування до особистих зустрічей. Зазвичай злочинці (або злочинні угруповання) реєструються в соціальних мережах під виглядом підлітків чи налагоджують контакт зі школярами в онлайніграх, через електронну пошту тощо. Вони можуть додаватися дитині у друзі, розсилати особисті повідомлення, переглядати сторінки дітей і шукати серед них таких, яким бракує любові й турботи вдома. Тому більше часу проводьте з дитиною та на своєму прикладі показуйте, як можна і треба спілкуватися в реальному та віртуальному житті. Пам'ятайте, що спілкування і зацікавленість у житті дитини — одна з основних протистоянь кіберцькуванню.

Як зробити інтернет безпечнішим?

https://mon.gov.ua/ua/osvita/pozashkilna-osvita/vihovna-robota-ta-zahist-prav-ditini/bezpeka-ditej-v-interneti

За покликанням можна ознайомитись з корисними ресурсами із захисту від впливу шкідливої інформації, онлайн-ресурсами для дітей, розробками уроків, матеріалами для просвітницької роботи, порадами для батьків.

Про що варто пам’ятати? Поради для учнів:

1. Не давайте нікому своїх паролів.

2.Не надавайте особистої інформації поштою чи в чатах без гострої на те потреби.

3. Не реагуйте на гострі та грубі коментарі, адресовані вам.

4. Повідомляйте про ситуації в інтернеті, які вас непокоять (погрози, файли певного вмісту, пропозиції)

5.Відмовляйтеся від зустрічі з випадковими людьми, з якими познайомились онлайн.

6. Не діліться своїми фото з незнайомцями.

7. Не повідомляйте інформацію про кредитки батьків (номер картки, термін дії та таємний код).

8. Не викладайте фото квитків, на яких видно штрих-код чи QR-код.

9. Не скачуйте та не встановлюйте невідомі програми за посиланнями, навіть якщо їх надали друзі.

10. Встановлюючи перевірені програми, контролюйте, щоб на ПК не додались небажані програми.

11. Не переглядайте інформацію за невідомими посиланнями (друзі, які ними діляться, можуть не підозрювати про загрозу).

12. Не відкривайте листи-спам, вони можуть містити віруси.

13. Не пишіть образливі листи, коментарі, не вступайте у сварки та не провокуйте їх. Не слід викладати зображення, які мають образливий чи дискримінаційний зміст чи заклик до небезпечних дій.

14. До контенту в інтернеті ставтесь критично. Не спішіть відразу повторювати певні дії або поширювати інформацію. Якщо щось викликає сумніви, покажіть це дорослим, яким довіряєте. Подумайте, чи безпечними є певні дії, до яких наслідків вони можуть призвести.

Джерело: https://www.telegraf.in.ua/kremenchug/10082081-kberbulng-scho-ce-yakim-vn-buvaye-ta-yak-vd-nogo-zahistiti-svoyu-ditinu.html

https://ns-plus.com.ua/2020/02/10/bezpechnyj-internet-osnovni-pravyla-bezpechnogo-korystuvannya-internetom-ditmy/

Дії батьків у випадку фізичного чи психологічного цькування дітей

Як діяти, якщо вашу дитину досить жорстко ображають у школі? Завдають фізичних, психологічних, матеріальних збитків? Куди бігти? Як подати заяву? Читайте про все це нижче.

Базові поняття

1. Під фізичним насильством у юридичній практиці розуміється завдання фізичних ушкоджень (3 ступені тяжкості), фізичного болю, страждань тощо, шляхом нанесення ударів, штовхання, стискання тощо. Таким чином, твердження, що відсутність т.з. «побоїв» свідчить про відсутність правопорушення — хибне.

2. Під психологічним насильством у практиці розуміється систематичне завдавання шкоди психічному здоров’ю особи.

У кримінальному провадженні щодо цього збирати докази повинен слідчий. Але можна допомогти слідчому, зібравши довідки від психологів, в яких зазначені скарги особи і описано, яка робота була проведена.

Дії батьків/опікунів під час застосування до дитини фізичного насильства/пошкодження майна

Здійснити невідкладні дії з надання дитині медичної та психологічної допомоги.
Шляхом бесіди з дитиною з’ясувати всі фактичні обставини справи.

Обставини застосування фізичного насильства/пошкодження майна (місце, час, присутніх осіб).
Осіб, які застосовували насильство/пошкоджували майно.
Ймовірних свідків.

Звернутись до медичного закладу для опису фізичних пошкоджень, їх документування (у тому числі скарг на погане самопочуття).
Звернення до керівництва навчального закладу з письмовою вимогою зупинити протиправні дії.
Звернення з заявою до правоохоронного органу (органи Національної поліції України) з заявою про вчинення кримінального правопорушення у довільній формі.

Відмова у прийнятті заяви не допускається (ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України).

Окремо вказати у заяві, яке майно було зіпсовано (зазначити приблизну суму завданого збитку), у подальшому бажано докласти підтверджуючі документи (чеки, роздруківки ринкової вартості майна тощо).

Після відкриття провадження подати слідчому цивільний позов у кримінальному провадженні (форма довільна, детально викласти обставини псування майна, суму завданого збитку, підтверджуючі документи).
В заяві описати в довільній формі всі фактичні обставини справи, надати копії важливих на думку заявника документів.
Отримати талон-повідомлення про прийом заяви.

Підготовка позовної заяви у порядку цивільного законодавства про стягнення суми мат.збитків. Бажано звернутись до кваліфікованого юриста.
Контроль результатів.

Дії осіб під час застосування до дитини психічного насильства:

Здійснити невідкладні дії з надання дитині медичної та психологічної допомоги. Проконсультуватись з дитячим психологом з метою уникнути ризиків тяжких наслідків (суїцид, зникнення з дому, самосуд тощо).
Ініціювати питання про тимчасове відсторонення/переведення потерпілого від насильства та осіб, які застосовували таке насильство у різні навчальні заклади/класи. Прим. Важливо розуміти, що з метою збереження навичок соціалізації дитини не потрібно переводити лише потерпілого від насильства. Або обидві сторони, або жодного переведення та забезпечення постійного контролю за особами, які підозрюються у застосуванні насильства.
Шляхом бесіди з дитиною з’ясувати всі фактичні обставини справи.

Обставини ситуації.
Винних осіб.
Ймовірних свідків.

Звернутись до адміністрації навчального закладу з метою вирішення конфліктної ситуації педагогічними методами. Поставити до відома територіально відділу освіти (ТВО) шляхом подання письмової заяви з детальним викладом обставин.
Звернення з заявою до правоохоронного органу (поліції) з заявою про вчинення кримінального правопорушення у довільній формі. Питаннями протидії цькуванню у школах займається ювенальна поліція. (https://www.npu.gov.ua/news/Informacziya/yuvenalna-policziya-vprovadzhuje-proekt-iz-protidiji-bulingu-u-navchalnix-zakladax/ (приклад)
Контроль результатів.

"Разом ми сила"

Vультик про дружбу

7 причин чому діти цькують

Коли мова заходить про булінг, фокус дій як правило зміщується на підтримку та допомогу особі, яка зазнає цькувань. На того, хто цькує натомість спрямовується комплекс протидій, що виглядає логічно. Проте не слід забувати, що дій і допомоги вимагають обидві сторони конфлікту. Адже булерами не народжуються, булерами стають внаслідок цілого комплексу передумов. Тобто серед причин знаходяться і життєві обставини булера та його жертви, і особливості спілкування в родині та шкільному колективі, і проблеми з навчанням, і стереотипи соціуму, тощо. В кожному конкретному випадку існує своя унікальна комбінація цих факторів, яка відрізняє мотиви та поведінку булерів.

Так само, як неможливо подолати хворобу, лікуючи її симптоми, неможливо подолати булінг, не зрозумівши причин, які спонукають булера до дій. Доречі, самі агресори нерідко не усвідомлюють власну деструктивну поведінку та її причини. Отже, використовуючи знання та допомогу фахівців, можна не лише позбутися загрозливої ситуації, але й якісно покращити життя людини, яка вдалася до агресії.

В психотерапевтичній практиці в залежності від внутрішніх мотивів та методів тиску на інших виділяють такі основні типи булерів, згідно з др. Андреасом Дучманом:

1. Особи, які використовують агресію з метою посилення власного авторитету та влади.

Зазвичай ці люди вже мають певний статус, наприклад, староста чи лідер класу, вчитель або начальник тощо. У них є певні зв‘язки та важелі впливу, розуміння того, як повернути ситуацію на свою користь, залишаючи за собою останнє слово. Найчастіше вони вдаються до таких методів, як постійна неконструктивна критика, прискіпування, обезцінювання чи ігнорування результатів роботи жертви та її здатностей взагалі,налаштування групи осіб проти жертви, інсценування свого роду трибуналів над нею тощо.

2. Особи, які вдаються до цькувань через заздрість.

Як відомо, заздрість – кепське почуття, яке часто спонукає людей до недобрих вчинків та ворожого ставлення. І якщо дорослі мають змогу через рефлексію контролювати свої емоції та вчинки, то діти можуть навіть не здогадуватися про справжні мотиви своєї поведінки. В залежності від свого статусу в колективі, вони можуть вдаватися до різноманітних форм булінгу. Наприклад, пліткувати, глузувати, обезцінювати, ігнорувати,навіть пошкодити майно чи вдатися до фізичного насильства, тощо.

3. Булери, які діють із почуття страху.

Страх в даному випадку треба розглядати в двох контекстах.

По-перше, це відчуття реальної загрози з боку певної людини і агресія на неї як захисний механізм. Поширеною є ситуація коли, наприклад, особа стає жертвою булінгу та сама вдається до зворотнього булінгу, але іншими способами.

Другим аспектом страху є часто несвідоме відчуття загрози власним уявленням про світ, страх перед певними змінами, відчуття виходу із зони психологічного комфорту.. Або ж жертва нагадує агресору про власні якості чи недоліки, які він не хоче в собі визнавати, щоб не втратити відчуття власної гідності, через упередження тощо. Яскравим прикладом такого страху є цькування людей з іншою сексуальною орієнтацією, іншим кольором шкіри, іншою культурою і таке інше. Адже все невідоме викликає в людині страх та бажання виправити „картинку“ до звичної. Агресивне поводження в такій ситуації свідчить про емоційну нестабільність людини, можливо травматичний досвід чи інші психологічні проблеми. Знаходячись в такому психологічному стані, вона не здатна оцінити ситуацію різнобічно, визнати свій страх. Тому вдається до знецінюючих методів, до приниження, погроз, розправ, вимагаючи таким чином від своєї жертви відповідати його уявленням. Крім того такі особи інтуїтивно відчувають, що не зможуть довести свою правоту в дискусії, а тому нерідко уникають її, кажучи: „Я не хочу про це говорити“ / „Не має сенсу з тобою/Вами це обговорювати“, тощо. Булери цієї групи часто відчувають себе жертвою, а тому дуже уразливі до критики. Свої дії вони розцінюють як вимушені „невірною“ чи „загрозливою“ поведінкою своєї жертви.

4. Особи, які отримують задоволення чи емоційне збудження від цькування інших.

Це має певні спільні риси з першою групою, проте вони не мають чіткої мети, їх задовольняє сам процес. Така поведінка може бути розцінена як прояв психопатії та потребує обов‘язкового втручання спеціалістів.

Такі булери діють виважено та підступно. Використовують нерідко інших для досягнення своєї мети, розповсюджують брудні плітки, знущаються чи спонукають до цього інших, виставляють на посміх, тощо.

5. Булінг як вимога ієрархії.

Кожен колектив має свою динаміку та специфіку відносин. За певних обставин в групі може скластися певний ієрархічний поділ на кшталт армійської дідівщини. Тоді мова вже йде про колективний булінг. Кожен (чи більшість) член такої групи виступає на своєму ієрархічному рівні водночас і булером, і жертвою „старшого“ за ієрархією. В таких групах відкрито застосовуються різноманітні методи булінгу.

6. До передостанньої групи відносять осіб, якими керує жага приналежності до певної групи на фоні сильної невпевненості в собі.

Такі люди зазвичай підсвідомо компенсують свої страхи, невпевненість, низьку самооцінку через приналежність до певної групи. Вони відрізняються несамостійним мисленням та легко піддаються впливу інших. До цькувань вони вдаються аби, наприклад, довести групі свою відданість, за наказом чи просто тому, що так роблять інші члени групи. В принципі таких булерів слід самих розглядати як жертв.

7. І нарешті остання група так званих „благородних“ булерів.

Найкраще цю групу характеризує вислів: „I‘m a pacifist – I‘ll kill everyone who‘s not!“ (я пацифіст і вб‘ю кожного, хто ним не є). Тобто це впевнені у своїй правоті люди, які не нехтують будь-якими способами досягнення своїх „благих“ намірів. Вони поділяють світ довкола на чорне та біле, не переймаються цінностями інших, причинами іх дій. Все, що не входить в їх особисту категорію „білого“ вони атакують, знецінюють. Натомість підкреслюють свою добродійність. Вони схожі на булерів з 3-ї групи (які цькують зі страху), проте іх дії обумовлені необхідністю самоствердження.

Як бачимо, в кожному випадку булінг зумовлений певними внутрішніми проблемами людини, яка до нього вдається. Це спростовує міф про те, що це начебто проблема тих, кого цькують. Натомість підкреслює необхідність допомоги не лише жертві, але й самому булеру.

Про те, як поводити себе з булером аби допомогти йому вийти з цієї моделі поведінки, читайте у наших наступних матеріалах.

За матеріалами сайту: www.drdutschmann.de

СКАЖИ БУЛІНГУ «НІ!»: ЩО РОБИТИ ВЧИТЕЛЮ

Останнім часом суспільство почало піднімати питання булінгу у школі. Також активно обговорюється проблема цькування серед учнівства. Але, на жаль, об’єктом булінгу стають не тільки діти, а й учителі.
Чи стикались ви з тим, що учні обговорюють ваш зовнішній вигляд чи особисте життя, а ви через це перебуваєте у стані постійного стресу? А після проведеного уроку у вас виникаю бажання залишити школу чи взагалі професію? Подумайте, можливо, ви стали жертвою булінгу з боку учнів.
Але все ж таки варто відрізняти недисциплінованість та невихованість від цькування. Де межа між поганою поведінкою та булінгом?
Справа у тому, що булінг має систематичний характер. Давайте розберемось, якими ж є прояви булінгу.
Прояви булінгу
1. Ігнорування. Це пасивний вид булінгу. Він може виявлятися в ігноруванні слів учителя, його звернень та зауважень. Чи було у вас таке, що учні показово вас не помічали чи відмовлялися відповідати на запитання? Якщо це відбувається систематично, то має місце пасивний вид булінгу – ігнорування.
2. Обговорення приватного життя або зовнішнього вигляду вчителя. Можна говорити про булінг, якщо учні неодноразово обговорюють ваше приватне життя або роблять уїдливі зауваження щодо зачіски та вбрання вчителя.
3. Образливі прізвиська та демонстрація презирства. Такі дії є проявами активної форми цькування. Учні можуть дати вам образливе прізвисько і не соромитися вживати його на уроці. Також школярі можуть демонструвати презирство та зневагу до вчителя в інший спосіб.
4. Плітки. Так може статися, що один учень «по секрету» розповідає іншому викривлену інформацію про вчителя. Й починаєть колообіг «секрету» в класі. Додаються найнеймовірніші подробиці. Варіантів та сценаріїв виникнення пліток про вчителя – безліч. Головне, що вони спрямовані на висміювання та знецінювання вчителя.
5. Показове порушення дисципліни. Якщо хтось зі школярів систематично порушує дисципліну, зриває уроки, слід уважно проаналізувати, чи це не є одним із проявів булінгу щодо вчителя.
6. Кібербулінг: негативні/образливі пости у соцмережах або повідомлення із погрозами. Усі прояви, зазначені вище, можуть переміститися в інтернет-простір. І плітки, і образливі прізвиська, і демонстрація презирства можуть продовжуватися в постах у соцмережах та в обговореннях у спільних чатах у мессенджерах. Об’єктом знущань може стати фото або відео, де є вчитель, якого цькують.
7. Фізичний вплив. Учні можуть пошкодити особисті речі педагога, плювати, штовхати його. Будь-які агресивні дії та систематичне доторкування без дозволу до речей вчителя можна вважати фізичним виявом булінгу.
Хто з учителів та чому стає об’єктом булінгу
Існує думка, що ініціатором цькування є один учень чи учениця, що підбурює інших дітей знущатися з однокласника або вчителя. Тобто виходить, що винуватець один. А що з тими, хто підтримує цю ініціативу? Відповідальність за цькування лежить не на одній особі, а на цілій групі, де обов’язково є агресор і глядачі.
Як правило, проявляють агресію щодо вчителя вчителя виступають ті учні, які знущаються і з однолітків. Для таких школярів булити вчителя – означає вийти на новий рівень майстерності та самореалізації.
Спробуємо розв’язати невеличку задачку. Маємо агресора, групу, яка його підтримує, та вчителя, з якого знущаються. Запитання: навіщо учням булити вчителя? Розв’язок: щоб «дружити проти когось». Цькування виникає тоді, коли класу потрібно об’єднатися, й учні обирають для згуртування найпримітивніший спосіб. Так буває, коли діти не знаходять інших, цивілізованих, способів об’єднати клас. Остаточна мета цькування така: вчитель почувається приниженим та безпорадним.
Який вчитель може стати об’єктом булінгу? Практично кожен. Причиною цькування може стати втрата педагогом авторитету в учнів. Діти можуть вбачати слабкість у вчительській терплячості.
Часто за повсякденними справами ви можете не помічати невеликі негативні зрушення в оточенні, тому є ризик пропустити той момент, коли погана поведінка дітей перетворюється на систематичне знущання.

Що робити для подолання булінгу
1. Визнайте, що проблема булінгу існує.
Велика справа – визнати наявність проблеми, бо тільки зізнавшись собі, що це є і стосується вас, ви наблизитеся до вирішення складної ситуації. І в жодному разі не відкладайте розв’язання конфліктів і не заплющуйте очі, намагаючись втекти від проблеми. Щоб ситуація була прозорою, повідомте адміністрацію про факти булінгу на вашу адресу. Це важливо ще й тому, що керівництво школи вам допоможе мінімізувати конфлікт і не дасть йому вийти на міжособистісний рівень.
2. Усвідомте причину булінгу.
Можливо, деякі ващі методи викладання виявилися не зовсім ефективними. Перегляньте їх. А щоб не домислювати й не вигадувати, напряму запитайте у булерів, що спричинило таке їхнє ставлення. Краще з’ясувати причину негативного ставлення в особистій бесіді з булером, поспілкуйтеся з агресором без третіх осіб.
3. Зробіть свої уроки цікавими.
Наприклад, застосуйте прийом сторітелінгу, використайте меми чи вправи для розвитку логічного мислення.
4. Створіть та запишіть з учнями правила поведінки на вашому уроці.
Важливо, щоб були визначені не лише вимоги до учнів, а й обов’язки вчителя; не лише санкції через недотримання правил, а й бонуси за дотримання дисципліни.
5. Дистанціюватися від ситуації.
Так, стан, коли ви стаєте об’єктом булінгу, складний і виснажливий. Щоб зберегти нерви та здоров’я, потрібно припинити надто болісно реагувати на ситуацію. Краще подивіться на те, що відбувається, як на сюжет оповідання. Це допоможе не «застрягати» у стресовому стані.
6. Знайдіть справу, яка вас буде радувати.
Щоб знервованість та пригніченість не стали вашим основним станом і не впливали на близьких та рідних, вам потрібно перемикати увагу на те, що зробить вас щасливими. Давно мріяли намалювати картину або навчитися танцювати? Час втілити бажання у життя!
7. Зберігайте спокій та позитив.
Важливо не погіршити свій стан. Пам’ятайте, що є ще й ті учні, які вас цінують, поважають і люблять ваш предмет.
8. Поспілкуйтеся з батьками учнів-булерів.
Якщо інші способи подолання булінгу виявилися неефективними, поговоріть із батьками дітей-агресорів. Висловіть свою позицію та побажання. Часто у житті надскладні ситуації можна вирішити конструктивним доброзичливим діалогом.
Найкращий спосіб змінити ситуацію – розпочати зміни із себе. Розберіться з тим, що призвело до такого стану речей. Пам’ятайте, що будь-яке питання можна вирішити, якщо його сприймати не як проблему, а як завдання.

Нормативно-правова документація

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

пр. Перемоги, 10, м. Київ, 01135,тел. (044) 481-32-21, факс (044) 481-47-96

E-mail:ministry@mon.gov.ua, код ЄДРПОУ 38621185

Від _05.09.2018_ № _1/9-529_

На №__________ від _______

Департаменти (управління) освіти і науки

обласних, Київської міської державних

адміністрацій

Інститути післядипломної педагогічної

освіти

Про документацію працівників

психологічної служби у системі

освіти України

На виконання Закону України «Про освіту», Положення про психологічну службу у системі освіти України (наказ Міністерства освіти і науки України від 22 травня 2018 року № 509, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 липня 2018 року за № 885/32337), відповідно до пункту 2.4 наказу Міністерства освіти і науки України від 08 серпня 2017 року № 1127 «Про затвердження Плану заходів Міністерства освіти і науки України щодо розвитку психологічної служби системи освіти України на період до 2020 року» надсилаємо для використання в роботі доопрацьовані з урахуванням вимог зазначених вище нормативно-правових актів зразки документації практичних психологів та соціальних педагогів закладів освіти.

Звертаємо увагу, запропоновані зразки документації практичних психологів і соціальних педагогів проходитимуть апробацію протягом 2018-2019 навчального року, за результатами якої буде затверджено професійну документацію працівників психологічної служби у системі освіти.

Електронна версія матеріалів розміщена за посиланням: https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid-ta-sotsialno-pedahohichna-robota/normatyvno-pravova-baza/.

Додаток: зразки документації на 19 арк.

Заступник Міністра Павло ХОБЗЕЙ

Флярковська О. В., 248-21-95

Додаток 1

до листа Міністерства освіти і

науки України

від 05.09.2018 № 1/9-529

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор________________________

(назва закладу освіти)

________________________________

_______________ ________________

(підпис) (прізвище, ініціали)

ПОГОДЖУЮ

Директор/методист центру∕кабінету/лабораторії психологічної служби

______________________________ _______________ _____________

(підпис) (прізвище, інціали)

ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЛАН*

роботи практичного психолога

________________________________________________

(назва закладу освіти)

_______________________________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові )

на 20____-20______навчальний рік

Вступ

Відомості про склад психологічної служби закладу освіти, нормативні документи, на яких ґрунтується діяльність практичного психолога тощо

І. Аналітична частина

Короткий аналіз виконання плану роботи за минулий рік

ІІ. Цілепокладаюча частина

Мета, завдання, запит адміністрації закладу освіти

ІІІ. Змістова частина

№ з\п	Напрями діяльності з учасниками освітнього процесу закладу освіти	Термін проведення	Де і з ким проводиться
1.	Діагностика
1.1.
2.	Профілактика
2.1.
3.	Корекція
3.1.
4.	Навчальна діяльність
4.1.
5.	Консультування
5.1.
6.	Просвіта
6.1.
7.	Інше
7.1.

*Перспективний план роботи практичного психолога обов'язково погоджується з директором/методистом центру∕кабінету/лабораторії психологічної служби

Додаток 2

до листа Міністерства освіти і

науки України

від 05.09.2018 № 1/9-529

Журнал щоденного обліку роботи

практичного психолога

________________________

(назва закладу освіти)

___________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові )

Дата	Напрям діяльності	К-сть годин	Цільова аудиторія	К-сть осіб	Форма/зміст роботи	Примітка

Додаток 3

до листа Міністерства освіти і

науки України

від 05.09.2018 № 1/9-529

ПРОТОКОЛ*

індивідуальної психологічної діагностики

______________________________________________

(ПІБ здобувача освіти )

Дата (строки) проведення:_________________________________________________________

Клас (група): ___________________________________________________________________

Вік на час діагностики:

___________________________________________________________________

Мета діагностики:__________________________________________________________

Хто звернувся (ПІБ, статус):

___________________________________________________________________

Причина звернення (запиту):

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________Зміст проведеної роботи (назви використаних методик, опис поведінки під час проведення дослідження, емоційні реакції, характер спілкування з дорослими тощо):

______________________________________________________________________________________________________________________________________Висновки: ______________________________________________________________________________________________________________________________________

Рекомендації:

______________________________________________________________________________________________________________________________________

Практичний психолог

(прізвище, ініціали) (підпис)

* Протокол індивідуальної психологічної діагностики ведеться за потреби

Додаток 4

до листа Міністерства освіти і

науки України

від 05.09.2018 № 1/9-529

ПРОТОКОЛ*

індивідуальної психологічної консультації

_________________________

(ПІБ учасника освітнього процесу)

Дата:

Короткий опис звернення (запиту):

Проблема:

Зміст проведеної роботи:

Висновки:

Рекомендації:

Практичний психолог

(прізвище, ініціали) (підпис)

* Протокол індивідуальної психологічної консультації ведеться за потреби

Додаток 5

до листа Міністерства освіти і

науки України

від 05.09.2018 № 1/9-529

ПРОТОКОЛ*

групової психологічної діагностики

Дата (строки) проведення:

Мета діагностики:

Проблема (зміст):

Діагностичний інструментарій:

Характеристика вибірки: (кількість, вік, гендерна характеристика тощо) _________________________________________________________________

Результати діагностики:

Висновки:

Рекомендації:

Практичний психолог

(прізвище, ініціали) (підпис)

* Протокол групової психологічної діагностики ведеться за потреби

Додаток 6

до листа Міністерства освіти і

науки України

від 05.09.2018 № 1/9-529

ПРОТОКОЛ*

включеного спостереження

_________________________

(назва закладу освіти)

Дата:

Клас/група:

Прізвище, ім'я, по батькові вчителя/вихователя:

Тема уроку/заняття/заходу:

Мета відвідування уроку/заняття/заходу:

Зміст проведеної роботи:

рівень активності, працездатності на уроці/занятті/заході:

;

особливості уваги здобувачів освіти: зосередженість, розподіл, переключення: ;

співвідношення репродуктивної та творчої діяльності: ;

рівень самоорганізації: ;

пізнавальні процеси, які домінують: пам'ять, мислення, уява: ;

види пам'яті, які домінують: образна, логічна, емоційна, механічна: ;

форми запам'ятовування: логічна обробка, кількаразове повторювання, асоціації, мнемотехніка, закріплення, використання декількох форм: ;

форми мислення: порівняння, зіставлення, аналіз, синтез, класифікація, систематизація, генералізація: ;

мовлення: розвиток емоційності, виразності, навичок усної розповіді, володіння термінологією, наявність слів-паразитів: ;

психологічний клімат уроку/заняття/заходу: ;

основні емоції на уроці/занятті/заході: ;

взаємини здобувачів освіти на уроці/занятті/заході: ;

емоційне ставлення до навчання: ;

ставлення до вчителя/вихователя: .

Висновки та рекомендації:

Практичний психолог

(прізвище, ініціали) (підпис)

* Протокол включеного спостереження ведеться за потреби

Додаток 7

до листа Міністерства освіти і

науки України

від 05.09.2018 № 1/9-529

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор __________________

(заклад освіти)

____________________________

_______ ____________________

(підпис) (прізвище, ініціали)

ГРАФІК РОБОТИ

практичного психолога

________________________

(заклад освіти)

__________________________________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові )

Дні тижня	Інтервали робочого часу
Дні тижня	з _______ год	по _______ год
Понеділок
Вівторок
Середа
Четвер
П’ятниця

Додаток 8

до листа Міністерства освіти і

науки України

від 05.09.2018 № 1/9-529

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор________________________

(назва закладу освіти)

________________________________

_______________ ________________

(підпис) (прізвище, ініціали)

ПОГОДЖУЮ

Директор/методист центру∕кабінету/лабораторії психологічної служби

____________________________________________ _________________

(підпис) (прізвище, ініціали)

ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЛАН*

роботи соціального педагога

________________________________________________

(назва закладу освіти)

_______________________________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові )

на 20____-20______навчальний рік

Вступ

Відомості про склад психологічної служби закладу освіти, нормативні документи, на яких ґрунтується діяльність соціального педагога тощо

І. Аналітична частина

Короткий аналіз виконання плану роботи за минулий рік

ІІ. Цілепокладаюча частина

Мета, завдання, запит адміністрації закладу освіти

ІІІ. Змістова частина

№ з\п	Напрями діяльності з учасниками освітнього процесу закладу освіти	Термін проведення	Де і з ким проводиться
1.	Діагностика
1.1.
2.	Профілактика
2.1.
3.	Навчальна діяльність
3.1.
4.	Консультування
4.1.
5.	Зв'язки з громадськістю
5.1.
6.	Просвіта
6.1.
7.	Інше
7.1.

*Перспективний план роботи соціального педагога обов'язково погоджується з директором/методистом центру∕кабінету/лабораторії психологічної служби

Додаток 9

до листа Міністерства освіти і

науки України

від 05.09.2018 № 1/9-529

Журнал щоденного обліку роботи

соціального педагога

________________________

(назва закладу освіти)

___________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові)

Дата	Напрям діяльності	К-сть годин	Цільова аудиторія	К-сть осіб	Форма/зміст роботи	Примітка

Додаток 10

до листа Міністерства освіти і

науки України

від 05.09.2018 № 1/9-529

СОЦІАЛЬНИЙ ПАСПОРТ

_________ класу _____________________________________________

(назва закладу освіти)

1-й сем., 2-й сем. (підкреслити)

20___ - 20___ навчального року

Класний керівник _________________________________________________________

№ з/п	Прізвище, ім'я здобувача освіти	Дата народження	Домашня адреса/телефон	Прізвище, ім'я батьків	Ознаки сім’ї (особи)*	Дата відвідування
1.
2.
3.

(Відвідує і заповнює класний керівник)

___________________

* Ознаки сім’ї (особи) (відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України від 09.07.2014 № 450 «Про затвердження форм обліку соціальних послуг сім’ям (особам), які перебувають у складних життєвих обставинах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 вересня 2014 р. за № 1076/25853):

1) одинока мати (батько);

2) діти, розлучені із сім’єю, які не є громадянами України і заявили про намір звернутися до компетентних органів із заявою про визнання біженцем;

3) сім’я трудових мігрантів;

4) неповнолітні батьки;

5) біженці або сім’я вимушених переселенців;

6) постраждалі від природних, техногенних катастроф;

7) один з батьків (особа) є громадянином іншої держави;

8) місцезнаходження одного з батьків невідоме;

9) інваліди та діти-інваліди;

10) сім’я, де є недієздатні особи/недієздатна особа;

11) сім’я усиновлювачів;

12) сім’я (особа) опікунів/піклувальників;

13) батьки, які перебувають у процесі розлучення;

14) засуджені до покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк;

15) особи, які повернулися з місць позбавлення волі;

16) особи, які перебувають у місцях попереднього ув’язнення;

17) особи, які постраждали від насильства в сім’ї;

18) діти, які постраждали від жорстокого поводження та насильства;

19) особи, які постраждали від торгівлі людьми;

20) особа, яка виявила намір відмовитися від новонародженої дитини;

21) сім’ї, де батьки зловживають наркотичними засобами і психотропними речовинами;

22) інше (дописати).

Гендерна характеристика класу:

хлопці – _______

дівчата – ________

Стан здоров’я здобувача освіти:

№ з/п	Прізвище, ім'я здобувача освіти	Група здоров'я	Тимчасові розлади здоров’я	Хронічні соматичні хвороби	Психо-соматичні захворювання	Інвалідність	Примітка
1.
2.
3.

(Заповнює медпрацівник)

Позашкільна діяльність здобувача освіти:

№ з/п	Прізвище, ім'я здобувача освіти	Музична школа	Спортивна секція	Гурток, клуб тощо	Інше	Не відвідує ЗПО	Примітка
1.
2.
3.

(Заповнює класний керівник)

Соціальна поведінка здобувача освіти :

№ з/п	Прізвище, ім'я здобувача освіти	Скоїв(ла) правопорушення	На обліку в ювенальній превенції	Адиктивна поведінка	Систематично порушує дисципліну	Конфлікти з вчителями, учнями
1.
2.
3.

(Заповнює класний керівник)

Інформація про соціальне середовище розвитку здобувача освіти:

№ з/п	Прізвище, ім'я здобувача освіти	Повна сім’я	Неповна сім’я	Батьки, інші законні представники	Мало- забезпечена сім’я	Багато- дітна сім’я	Інше
1.
2.
3.

(Заповнює класний керівник)

На підставі соціальних паспортів класів соціальний педагог заповнює соціальний паспорт закладу освіти

Додаток 11

до листа Міністерства освіти і

науки України

від 05.09.2018 № 1/9-529

АКТ ОБСТЕЖЕННЯ

житлово-побутових умов проживання здобувача освіти

_________________________________________________________________

(ПІБ здобувача освіти, дата народження)

___________________________________________________________________

(назва закладу освіти)

що проживає за адресою:______________________________________________

Ми, комісія у складі:

1. __________________________________________;

2. __________________________________________;

3. __________________________________________;

склала даний акт про те, що було обстежено житлово-побутові умови проживання здобувача освіти.

Акт складений за запитом ___________________________________________________________________

(вказати установу або ПІБ замовника)

у зв’язку з ___________________________________________________________________

(вказати причину)

У результаті обстеження було встановлено:

Дитина проживає разом із: ___________________________________________________________________

(вказати всіх членів родини (ПІБ, ступінь родинних стосунків, рік народження, де працюють, навчаються тощо) ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Соціальний статус сім’ї:_______________________________________________

Сім’я проживає в ___ кімнатній квартирі/приватному будинку/в кімнаті приватного будинку, розмір житлової площі _____ м².

Санітарні умови: ___________________________________________________________________

(задовільні, незадовільні)

Під час перевірки в квартирі (прибрано/ не прибрано, хто знаходився вдома, де в цей час перебуває дитина, чим вона зайнята): ___________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Прибуток сім’ї складається із (заробітної плати членів родини, стипендії, пенсії тощо):

______________________________________________________________________________________________________________________________________

Дитина має/не має (окреме постійне місце для навчання, окреме місце (куточок) для відпочинку, окреме спальне місце, інші необхідні меблі та обладнання (телевізор, комп’ютер тощо). Якщо спільне – вказати з ким):

______________________________________________________________________________________________________________________________________

Дитина забезпечена/незабезпечена: їжею (достатньо, недостатньо; якість їжі), одягом та взуттям відповідно до сезонів (достатньо, недостатньо; стан речей – новий, б/в, не придатний для використання), шкільним (канцелярським) приладдям (достатньо, недостатньо; стан приладдя – новий, б/в, не придатний для використання):

______________________________________________________________________________________________________________________________________

Під час бесіди було з’ясовано, що сім’я (дитина) потребує:

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Висновки комісії: ___________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ ____________________

Члени комісії:

1. ____________________________________

(посада, ПІБ, підпис)

2. ____________________________________

3. ____________________________________

М. п. «___» ______________20__ р.

Додаток 12

до листа Міністерства освіти і

науки України

від 05.09.2018 № 1/9-529

ПРОТОКОЛ*

індивідуальної соціально-педагогічної діагностики

______________________________________________

(ПІБ здобувача освіти )

Дата (строки) проведення:

Клас (група):

Вік на час діагностики:__________________________

Мета діагностики:____________________________________________________

Хто звернувся (ПІБ, статус):___________________________________________

Причина звернення (запиту):

______________________________________________________________________________________________________________________________________

Зміст проведеної роботи (назви використаних методик, опис поведінки під час проведення дослідження, емоційні реакції, характер спілкування з дорослими):

______________________________________________________________________________________________________________________________________Висновки:_____________________________________________________________________________________________________________________________

Рекомендації:

______________________________________________________________________________________________________________________________________

Соціальний педагог

(прізвище, ініціали) (підпис)

* Протокол індивідуальної соціально-педагогічної діагностики ведеться за потреби

Додаток 13

до листа Міністерства освіти і

науки України

від 05.09.2018 № 1/9-529

ПРОТОКОЛ*

групової соціально-педагогічної діагностики

Дата (строки) проведення:

Мета діагностики:

Проблема:

Діагностичний інструментарій:

Характеристика вибірки: (кількість, вік, гендерна характеристика тощо) _________________________________________________________________

Результати діагностики:

Висновки:

Рекомендації:

Соціальний педагог

(прізвище, ініціали) (підпис)

* Протокол групової соціально-педагогічної діагностики ведеться за потреби

Додаток 14

до листа Міністерства освіти і

науки України

від 05.09.2018 № 1/9-529

ПРОТОКОЛ*

індивідуальної соціально-педагогічної консультації (бесіди)

_________________________

(ПІБ учасника освітнього процесу)

Дата:

Короткий опис звернення (запиту):

Зміст проведеної роботи:

Висновки:

Рекомендації:

Соціальний педагог

(прізвище, ініціали) (підпис)

* Протокол індивідуальної соціально-педагогічної консультації (бесіди) ведеться за потреби

Додаток 15

до листа Міністерства освіти і

науки України

від 05.09.2018 № 1/9-529

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор __________________

(заклад освіти)

____________________________

__________ ________________

(підпис) (прізвище, ініціали)

ГРАФІК РОБОТИ

соціального педагога

________________________

(заклад освіти)

__________________________________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові)

Дні тижня	Інтервали робочого часу
Дні тижня	з _______ год	по _______ год
Понеділок
Вівторок
Середа
Четвер
П’ятниця

Сторінка соціального педагога КЗКМР "Кагарлицький ліцей №3" Радом Юлії Олександрівни

субота, 16 жовтня 2021 р.

пʼятниця, 15 жовтня 2021 р.

Тютюнопаління та вейпи: відеолекторій

Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації

Функції соціального педагога у школі:

Про кібербулінг для підлітків

Дії батьків у випадку фізичного чи психологічного цькування дітей

7 причин чому діти цькують

понеділок, 11 жовтня 2021 р.

Нормативно-правова документація

Про мене

Посилання

Попередні дописи

Архіви

Сторінка соціального педагога КЗКМР "Кагарлицький ліцей №3" Радом Юлії Олександрівни

субота, 16 жовтня 2021 р.

пʼятниця, 15 жовтня 2021 р.

Тютюнопаління та вейпи: відеолекторій

Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації

Функції соціального педагога у школі:

Про кібербулінг для підлітків

Дії батьків у випадку фізичного чи психологічного цькування дітей

7 причин чому діти цькують

понеділок, 11 жовтня 2021 р.

Нормативно-правова документація

Про мене

Посилання

Попередні дописи

Архіви

субота, 16 жовтня 2021 р.

пʼятниця, 15 жовтня 2021 р.

понеділок, 11 жовтня 2021 р.